У фокусі міжнародних видань проблеми з постачанням ракет для ППО в Україні, які створює війна на Близькому Сході, а також проблеми з Ормузькою протокою, які дають можливість Путіну продовжувати війну та знову шантажувати Європу газом
Зміст
Про це і не тільки писали світові ЗМІ 11 березня.
Україна за 4 роки отримала менше ракет для Patriot, ніж випустили в Перській затоці за 11 днів
«Україна може зіткнутися з виснаженням своїх засобів протиповітряної оборони, оскільки війна, яку очолюють США проти Ірану, вичерпує світові запаси ракет Patriot – найціннішої зброї, яку Київ має в своєму арсеналі проти невпинних російських атак», – повідомляє Bloomberg.
Згідно з аналізом Bloomberg, з початку війни Іран запустив понад 2100 ударних безпілотників та щонайменше 688 балістичних ракет. Це спонукало США та їхніх союзників запустити понад 1000 ракет-перехоплювачів PAC-3, що створило навантаження на постачання по всьому світу та викликало побоювання щодо того, як швидко їх можна буде замінити. Для України це означає, що союзники можуть міцніше контролювати власні ракети.Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ отримав загалом 600 ракет PAC-3 з моменту вторгнення Росії в його країну – менше, ніж випустили у регіоні Перської затоки за останні 11 днів.
«Україна звикла резервувати свої системи ППО Patriot переважно для сучасніших балістичних та крилатих ракет, таких як гіперзвукові «Кинжал» та «Циркон», які, за словами Росії, неможливо перехопити. Влада Києва була вражена тим, що країни Перської затоки розгортають PAC-3 для збивання недорогих безпілотників», – пише Bloomberg.
У вівторок уряд Німеччини заявив, що об’єднає зусилля з кількома європейськими союзниками, щоб надати Україні 35 додаткових ракет-перехоплювачів. Європа взяла на себе основну частину фінансування військової допомоги Києву з моменту повернення президента Дональда Трампа до Білого дому минулого року. Але більшість передової зброї закуповується у США в рамках програми, що спонсорується НАТО.
Як повідомляє Bloomberg News, минулого тижня на закритій зустрічі в Брюсселі кілька держав Європейського Союзу попередили про глобальну нестачу ракет-перехоплювачів. Деякі посадовці зазначили, що оборонна зброя може стати дефіцитнішою, якщо війна на Близькому Сході затягнеться. Континент вже використав запаси для підтримки України, за словами людей, знайомих із заходом.
Тим часом Україна хоче залучити ракети для систем Patriot в обмін на свої антидронові комплекси.
«Київ має найближчим часом можливість перетворити свій важко набутий досвід протидії атакам безпілотників типу «Шахед» на експортні продажі, – написав у звіті Алекс Кокчаров, аналітик Bloomberg Economics. – Але ці здобутки, ймовірно, будуть частково компенсовані та, можливо, переважені гострішою конкуренцією за дефіцитні ракети-перехоплювачі американського виробництва та інші боєприпаси, які Україна досі не може замінити у великих масштабах».
Війна проти Ірану частково розв’язує фінансові проблеми Росії
«Складні стосунки Росії з американо-ізраїльською військовою операцією проти Ірану були оголені в понеділок увечері. Росія рішуче виступає проти насильницького втручання Америки на Близькому Сході, але вона також є бенефіціаром війни: коли ціни на сировинні товари зростають, а російська нафта та газ знову стають дефіцитними, Кремль отримує велику вигоду. Більшість спостерігачів переконані, що чим довше триває війна, тим більше прибутку отримує Росія. У понеділок ціни на нафту та газ досягли попередніх піків», – пише швейцарське видання NZZ.
У січні доходи Росії від сировинних товарів скоротилися вдвічі порівняно з тим самим місяцем минулого року.У результаті Росія підвищила податки на початку року, а мінфін у лютому пішов на скорочення витрат і планував переглянути бюджетне законодавство. Натомість стрімке зростання цін на нафту зменшує терміновість цих заходів.
танкер зі скрапленим газом, фото: gettyimages
«Війна – це рятівне коло для російського бюджету, прокоментував російський економічний експерт у вигнанні Олександр Коляндр. Ефект залежить від тривалості війни. Перевага Росії полягає в тому, що вона не має нічого спільного з Ормузькою протокою. У Китаї російська нафта може заповнити прогалину, що утворилася через брак іранської нафти. На зустрічі з представниками російської сировинної промисловості Путін закликав присутніх скористатися ситуацією та експортувати більше нафти. Оголошення Трампа про послаблення санкцій корисне в цьому плані. Однак Росія не може довільно збільшувати свій видобуток нафти та свій тіньовий флот», – йдеться у статті Маркуса Аккерета.
NZZ зазначає, що парадокс із природним газом полягає в тому, що після розриву з Росією після війни в Україні у 2022 році європейські держави знайшли нових постачальників зрідженого природного газу (ЗПГ) у країнах Перської затоки, але ці постачальники зараз тимчасово припинили свою діяльність, що знову повертає Росію до гри.
«Минулого тижня, і знову в понеділок увечері, він (Путін, – ред.) ще раз чітко дав зрозуміти, що розглядає природний газ як інструмент проти європейців. Він заявив, що розглядає можливість односторонньої відмови від поставок російського скрапленого природного газу (ЗПГ), який деякі країни-члени ЄС – Бельгія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Угорщина та Словаччина – досі отримують, щоб запобігти запланованому виходу ЄС з торгівлі сировинними товарами з Росією. Це спричинить короткострокові труднощі для постраждалих країн і буде бажаним засобом тиску, зокрема для впливу на громадську думку в цих країнах. Однак він також запропонував поновлення та розширення співпраці за умови, що ЄС знову буде готовий укладати довгострокові контракти», – повідомляє NZZ.
Є інформація, що Росія надала іранцям супутникові дані, які дозволили здійснювати цілеспрямовані атаки на американські військові об’єкти. Однак, Путін, ймовірно, має прямі лінії зв’язку з Тегераном, яких немає у США – можливо, навіть з новим революційним лідером.
«На своїй пресконференції Трамп повідомив, що Путін запропонував допомогти вирішити конфлікт з Іраном. На що він відповів, що найкращою допомогою було б припинення війни в Україні. Як і очікувалося, Кремль бачить, що м’яч на боці Києва. Будучи готовим послабити санкції проти Росії, щоб розслабити товарні ринки, Трамп безпосередньо пов’язує ці дві війни. В обмін на ослаблення Ірану він відмовляється від тиску на Росію в українській війні. Він дозволяє Росії заробляти більше грошей, які вона може використовувати для продовження війни. Однак цей тимчасовий зиск не змінює того факту, що Росія не зацікавлена в ослабленому Ірані, не кажучи вже про той, що знаходиться під американським впливом», – підсумовує Маркус Аккерет.
Читати Еспресо в Telegram
