По всій території Куби сталося відключення світла, оскільки США заблокували постачання нафти на острів із Венесуели після усунення від влади президента Ніколаса Мадуро у січні. Куба, з населенням близько 10 мільйонів людей, залежить від нафти для виробництва електроенергії. Водночас очільник Білого дому Дональд Трамп натякнув, що готовий «захопити країну» і «робити з нею будь-що».
За інформацією державного оператора, працююче обладнання було справним на момент збою, пише CNN.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Спершу Іран, потім — Куба»: Трамп про переговори з островом
Про загальнонаціональні блекаути часто повідомлялося протягом останніх кількох років. Кубинські чиновники раніше пов’язували їх з економічними санкціями США, хоча критики також звинувачували у цьому брак інвестицій у занепалу систему енергогенерації острова.
Фактична блокада поставок палива поглибила енергетичну кризу в країні. Ціни на паливо стрімко зросли настільки, що на чорному ринку бензин може коштувати до 9 доларів за літр, а це означає, що заправка бака автомобіля обійдеться в понад 300 доларів, що перевищує річний заробіток більшості кубинців.
Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив у п’ятницю, що за останні три місяці на острів не було поставок нафти. Він зазначив, що чиновники провели переговори зі Сполученими Штатами, аби «визначити двосторонні проблеми, які потребують вирішення».
«Вплив блокади є колосальним. Найжорстокіше це проявляється в енергетиці. Від цього страждають люди», — сказав президент.
У суботу мешканці міста Морон вийшли на вулиці, щоб протестувати проти проблем із електропостачанням та доступом до продуктів харчування.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
США вивільнять зі стратегічного резерву 172 мільйони барелів нафти
У відповідь на енергетичну кризу уряд оголосив надзвичайні заходи, включаючи скорочення часу навчання, транспортних послуг і перенесення великих спортивних та культурних заходів. Багато державних лікарень скоротили послуги, а через брак палива та справних самоскидів сміття накопичується у цілих кварталах.
Продаж палива на державних заправках зараз суворо обмежений. Заправлятися можуть лише туристи, дипломати та кубинці, яким надано час за допомогою онлайн-системи, зазвичай після багатогодинного очікування.
Також на тлі енергетичної кризи на Кубі інтернет-трафік впав у понад половину від звичайного обсягу. Авіакомпанії з багатьох країн скасували рейси на Кубу через нестачу авіаційного палива та інші фактори, що загрожують безпеці. Зокрема найбільша канадська авіакомпанія Air Canada минулого місяця оголосила, що перерва у польотах триватиме до 1 листопада.
Дональд Трамп заявив минулого тижня, що Куба перебуває в «глибокій скруті» і що Сполучені Штати можуть взяти участь у «дружньому захопленні» країни, а можуть і не брати.
«У них, як то кажуть, паливо на межі вичерпання», — сказав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Війна проти Ірану та її економічні наслідки можуть призвести до «поразки» Трампа — The Guardian
У понеділок Трамп натякнув, що його адміністрація готова «захопити Кубу», хоча, коли журналісти почали допитуватися, він навів лише скупі подробиці щодо того, як могла б виглядати гіпотетична військова операція проти країни.
«Я справді вірю, що матиму… честь захопити Кубу. Це велика честь», — розповів він. — Захопити Кубу в якійсь формі, так, захопити Кубу. Тобто, чи звільню я її, чи захоплю, думаю, я можу робити з нею все, що захочу».
США перервали постачання нафти на Кубу з Венесуели, а потім погрожували ввести мита на інші країни, які експортують паливо на острів. Адміністрація Білого дому стверджує, що Гавана становить «надзвичайну загрозу», приєднуючись до «ворожих країн і зловмисних суб’єктів, надаючи притулок їхнім військовим і розвідувальним силам».
Куба відкинула ці звинувачення і закликала США послабити тиск.
Нагадаємо, сенатори-демократи розробили законопроєкт, який заборонить Трампу вдаватися до військових дій проти Куби без схвалення Конгресу.
