Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі попередила, що її чекає “надзвичайно складна” зустріч із президентом США Дональдом Трампом після того, як американський лідер розкритикував Токіо за відмову виконати його вимогу щодо надання військових кораблів для захисту Ормузької протоки, повідомляє Bloomberg.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Японія приєднається до проєкту Трампа “Золотий купол” — Reuters
Перша поїздка Такаїчі до Вашингтона в четвер, 19 березня, після отримання переконливої перемоги на виборах, розглядалася Токіо як можливість продемонструвати силу американсько-японського альянсу, попри виклики у сфері торгівлі. Можливо, ще важливіше, — це розглядалося як шанс привернути увагу Трампа перед його зустріччю з китайським лідером Сі Цзіньпіном.
Натомість на порядку денному домінує війна з Іраном. Заклик Трампа до Японії та інших союзників США відправити військові кораблі на Близький Схід поставив перед Такаїчі майже нездійсненне завдання. Трамп отримавши відмову, розлючено відкликав свою вимогу. Хоча більша частина його гніву, здавалося, спрямована на союзників по НАТО, він також згадав Японію у дописі в соцмережах, заявивши, що Штатам “не потрібна допомога ні від кого”. Ще більше ускладнивши поїздку для Такаїчі, Трамп відклав свій візит до Пекіна через війну з Іраном.
У середу, 18 березня, Такаїчі заявила, що очікує “надзвичайно складного” візиту до США, але зробить усе можливе, щоб захистити національні інтереси Японії. Також вона пообіцяла вирішити питання стосовно кораблів, пояснивши, що Токіо може зробити з юридичної точки зору, а що — ні.
“Я маю намір чітко донести ці моменти, і впевнена, що американська сторона розуміє ці закони, зважаючи на нашу історію”, — сказала Такаїчі.
Світові лідери — від Великої Британії до Південної Кореї, які з обережністю відреагували на прохання Трампа, — стежитимуть, як Такаїчі впорається з наслідками ситуації, що стане ключовим випробуванням її лідерських якостей на світовій арені.
“Такаїчі опинилася в безвихідній ситуації, вирушаючи до Вашингтона. Трамп хоче, щоб союзники активізувалися — і їй не пощастило бути однією з перших союзниць, які зустрінуться з ним особисто з початку війни”, — каже засновник консалтингової компанії Japan Foresight Тобіас Гарріс.
На додаток до напруженості через Ормузьку протоку, Японія стикається з тарифною кампанією Трампа. Це включає нові розслідування з боку США, спрямовані на запровадження мит на імпорт з країн, які застосовують недобросовісні торговельні практики. Мета розслідувань — замінити мита Трампа, скасовані Верховним судом США.
Трамп продемонстрував готовність публічно протистояти лідерам, які йому суперечать, найвідомішим прикладом стала суперечка в Овальному кабінеті з українським президентом Володимиром Зеленським. Хоча у Такаїчі міцніші позиції у відносинах з американським лідером, який підтримав її передвиборчу кампанію, Трамп також має давнє розчарування через, на його думку, надмірну залежність Японії від американських збройних сил.
Досі Такаїчі уникала висловлювати підтримку американсько-ізраїльській війні з Іраном. Частково це пояснюється потенційно далекосяжними економічними наслідками через залежність Японії від нафти з Близького Сходу та давні зв’язки з Тегераном. Суворі конституційні обмеження Японії щодо розгортання своїх збройних сил за кордоном також ускладнюють Такаїчі надання згоди на відправку військово-морських сил до зони конфлікту.
“Такаїчі опинилася в скрутному становищі: з одного боку — правові обмеження японської системи безпеки, з іншого — політичні очікування Трампа”, — каже Кенічі Доі з Інституту геоекономіки в Токіо.
Розчарування Трампа тим, що він вважає надмірною залежністю Японії від американських збройних сил, сягає десятиліть. У 1987 році Трамп розмістив у газеті публікацію, в якій дорікав Японії за те, що вона покладається на американську військову міць для забезпечення поставок нафти з Близького Сходу.
З того часу Японія розгортала військові ресурси на Близькому Сході, хоча й ніколи під час активного конфлікту. Першим розгортанням японських сил за кордоном після Другої світової війни стало відправлення тральщиків до Перської затоки у квітні 1991 року — через місяць після того, як США завершили операцію “Буря в пустелі”.
Такаїчі виключила можливість подібного розгортання цього разу.
Однією з ключових відмінностей поточної війни є те, що США не поінформували своїх союзників і не досягли консенсусу, зазначає колишній японський дипломат Куніхіко Міяке.
Нещодавно Трамп високо оцінив прагнення Такаїчі зміцнити військову потужність Японії для стримування Китаю, і деякі політичні аналітики вважають, що зміна стратегії президента США щодо Ормузької протоки відкриває шлях до більш продуктивного саміту.
“Це знімає певний тиск і дозволяє двом лідерам обговорити ширше коло тем та провести дискусію щодо Ірану, не зосереджуючись на дуже конкретній вимозі Трампа”, — каже Джейкоб Стоукс з Центру нової американської безпеки.
Проте раніше Трамп заявляв, що очікує від партнерів “великого ентузіазму” щодо операції США на Близькому Сході — а це означає, що на Такаїчі все ще може чинитися тиск з вимогою запропонувати щось. Одним із варіантів могло б бути надання логістичної підтримки для дозаправки кораблів США, залишаючись при цьому поза зоною конфлікту. Як альтернатива, Такаїчі також могла б пообіцяти внесок, коли ситуація стабілізується.
У своїх коментарях у середу Такаїчі торкнулася такої можливості.
“Я б не сказала, що ми не зможемо нічого зробити, коли буде укладено угоду про повне припинення вогню. Я розгляну ці питання, коли настане час”, — заявила вона.
Будь-які кроки з боку Японії ризикують загострити відносини з Китаєм, давнім другом Ірану, який неодноразово попереджав про небезпеку повернення Токіо до “мілітаризму”. Пекін посилює кампанію економічного й дипломатичного тиску на Японію, намагаючись змусити Такаїчі відмовитися від своїх висловлювань щодо Тайваню.
“Після загострення ворожнечі між Токіо та Пекіном Такаїчі хотіла б, щоб Трамп виступив на захист Токіо”, — зазначає Емма Чанлетт-Ейвері з Інституту політики Азійського товариства.
Для Такаїчі ключовим фактором успіху візиту стане дотримання безпечної позиції, наприклад, щодо її програми інвестицій у США, у межах якої Японія зобов’язалася інвестувати, зокрема, до $36 млрд у проєкти США в нафтовій, газовій галузях та у сфері видобутку критично важливих корисних копалин, також планується розширення співпраці у сфері рідкоземів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Японія розглядає можливість закупівлі українських ударних дронів — ЗМІ
Про те, як Японія переосмислює свою безпекову політику, а також про потенційні можливості україно-японського партнерства розмірковував Сергій Корсунський у статті “Від зброї до реакторів: як Японія може стати ключовим партнером України”.
