Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що можливість відправлення військової місії для розблокування Ормузької протоки наразі не розглядається, повідомляє Adnkronos.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
В Ірані попередили, що допомога США у відкритті Ормузької протоки може бути «співучастю у воєнних злочинах»
“З цього приводу я хочу висловитися чітко, оскільки, як мені здається, з’явилися дещо натягнуті тлумачення: ніхто не розглядає можливість відправлення військової місії для примусового прориву блокади в Ормузькій протоці”, — сказала Мелоні після саміту лідерів ЄС у четвер, 19 березня.
За її словами, обговорюється потенційний внесок “у постконфліктній фазі”.
“Ми ставимо запитання, як, коли виникнуть відповідні умови — але, звісно, у постконфліктній фазі — ми зможемо зробити свій внесок, звичайно, за згодою сторін, щоб гарантувати й захистити свободу судноплавства”, — додала прем’єрка.
“Країни Європейського Союзу не беруть безпосередньої участі в цьому конфлікті, а натомість прагнуть знайти можливі дипломатичні шляхи для деескалації. Очевидно, це було головною темою нашої дискусії. Ми також обговорили це з генеральним секретарем ООН”, — заявила Мелоні.
Щодо питання енергетичної безпеки, вона зазначила, що висновки саміту також містять згадку про мораторій на удари на енергетичну інфраструктуру.
За словами Мелоні, “іранська криза” може вплинути також на “міграційну ситуацію” — тему, що обговорювалася країнами-однодумцями, які потім, завдяки ініціативі Данії та Італії, запропонували включити до висновків саміту ЄС чітке зауваження про те, що Європа, враховуючи досвід 2015 року, повинна запобігти потенційній новій міграційній кризі, посиливши захист своїх зовнішніх кордонів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Доля НАТО залежить від ситуації в Ормузькій протоці — WP
У четвер, 19 березня, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Нідерланди та Японія засудили іранські атаки на цивільні об’єкти енергетичної інфраструктури в Перській затоці та заявили про готовність долучитися до “забезпечення безпеки Ормузької протоки”.
Останніми днями Іран дозволив прохід через протоку деяким кораблям з країн, які він вважає союзниками, водночас попередивши, що блокуватиме прохід суден з “ворожих” країн. Іранський режим дедалі частіше розглядає протоку як інструмент впливу поза межами війни, натякаючи, що важливу водну артерію можна використати для отримання компенсацій, зняття санкцій або економічних поступок.
Блокування Ормузької протоки створює проблеми для транспортування сирої нафти, скрапленого газу та добрив і відчутно впливає на європейські країни. Spiegel, посилаючись на підрахунки дослідників, писало, що найбільше із держав ЄС постраждала Італія — кожного року країна купує з країн Перської затоки товарів майже на $9,8 мільярда.
Президент США Дональд Трамп погрожував НАТО «дуже поганим» майбутнім, якщо країни Альянсу не підтримають Штати у розблокуванні протоки.
