Учені виявили пісню кита на обладнанні, вік якого становить кілька десятиліть. За словами дослідників, вона може відкрити нові горизонти в розумінні того, як спілкуються ці величезні тварини. Вчені також стверджують, що це найдавніший з відомих записів китових пісень, повідомляє Science Alert.
Пісня належить горбатому киту. Як розповіли вчені з Океанографічного інституту Вудс-Хоул у Фалмуті в США, її записали березні 1949 року на Бермудських островах. Як заявив Пітер Тайак, морський біоакустик і заслужений науковий співробітник Вудс-Хоул, не менш важливим є і звук навколишнього моря. Океан кінця 1940-х років був набагато тихішим, ніж океан сьогодні, що створювало інший фон, ніж той, до якого звикли вчені під час прослуховування пісень китів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Вчені заявили про співпрацю між дельфінами і косатками, але не всі з цим згодні
«Відновлені записи дають нам змогу не тільки відстежувати звуки китів, а й розповідають про звуковий ландшафт океану наприкінці 1940-х років. Іншими способами їх дуже складно відновити», — сказав Тайак.
Запис також може допомогти зрозуміти, як нові звуки, створені людиною, такі як посилення шуму від суден, впливають на способи спілкування китів. Дослідження, яке провели вчені Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, показує, що кити можуть змінювати свою поведінку під час видання звуків залежно від шуму в навколишньому середовищі.
Запис з’явився майже на 20 років раніше відкриття пісень китів ученим Роджером Пейном. Як розповіла Ешлі Джестер, директорка з дослідницьких даних і бібліотечних послуг у Вудс-Холі, науковці з Вудс-Холу, які перебували на той час на дослідницькому судні, тестували гідролокаційні системи та проводили акустичні експерименти спільно з Управлінням військово-морських досліджень США. Тоді ж вони і записали звук.
Джестер додала, що вчені не знали, що чують, але все одно вирішили записати і зберегти звук.
«Їм було цікаво. Тому вони залишили диктофон увімкненим і навіть спеціально виділили час для запису звуків, коли з їхніх кораблів не було жодного шуму, щоб почути якомога більше. І вони зберегли ці записи», — сказала Джестер.
Науковці з Вудс-Хола виявили цю пісню минулого року, коли оцифровували старі аудіозаписи. Запис знаходився на добре збереженій платівці, створеній за допомогою аудіографа Грея — різновиду диктофона, що використовувався в 1940-х роках. Джестер зазначила, що дуже важливо, що запис зробили на платівці, оскільки більшість звуків того часу записували на магнітній стрічці, яка давно зіпсувалася.
Раніше вчені заявили про те, що тривалість життя південних гладких китів значно перевищує 100 років, а 10% з них можуть прожити навіть понад 130 років. Ба більше, деякі особини можуть прожити до 150 років. Це набагато більше за 70-80 років, які традиційно вважалися максимальною тривалістю життя китів.
