Мінімальна щорічна основна відпустка в Україні становить 24 календарні дні за відпрацьований рік. Відпускні рахують за простою формулою: сумарний заробіток за останні 12 місяців ділять на кількість календарних днів цього періоду (без святкових і неробочих), отримують середньоденну зарплату і множать її на кількість днів відпустки. Виплатити гроші роботодавець зобов’язаний не пізніше ніж за три дні до початку відпочинку.
Скільки днів відпустки гарантує закон
Базова норма – 24 календарні дні на рік. Це саме календарні, а не робочі дні, тому вихідні всередині відпустки в них враховуються. А от святкові та неробочі дні, що припадають на період відпустки, до неї не входять: відпустка автоматично подовжується на їх кількість.
Роботодавець може встановити більшу тривалість у колективному чи трудовому договорі, але менше 24 днів – ніколи. Якщо у вашому договорі раптом зазначено 20 днів, це порушення, і норма закону однаково має вищу силу.
Кому належить подовжена відпустка
Окремі категорії працівників мають право на довший відпочинок:
- Неповнолітні до 18 років – 31 календарний день.
- Особи з інвалідністю – від 26 до 30 днів залежно від групи.
- Педагогічні та науково-педагогічні працівники – подовжена відпустка, тривалість якої визначена окремим переліком.
- Працівники зі шкідливими умовами праці – додаткова відпустка понад основну.
- Працівники з ненормованим робочим днем – до 7 календарних днів додатково.
Окремо існують соціальні відпустки: на дітей, для чорнобильців, для учасників бойових дій. Вони не «з’їдають» основну відпустку, а додаються до неї.
Коли виникає право на першу відпустку
Право на повну відпустку за перший рік роботи виникає після шести місяців безперервної роботи в компанії. До цього моменту працівник може взяти відпустку пропорційно до відпрацьованого часу – приблизно два календарні дні за кожен відпрацьований місяць.
Є категорії, яким роботодавець зобов’язаний надати повну відпустку до спливу шести місяців за їхнім бажанням: жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю або одразу після неї, неповнолітнім, особам з інвалідністю, сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи та іншим.
Формула розрахунку відпускних
Розрахунок середньої зарплати для відпускних робиться так:
- Беремо заробіток за 12 календарних місяців, що передують місяцю відпустки. Якщо людина працює менше року – за фактично відпрацьовані повні місяці.
- Рахуємо кількість календарних днів у цьому періоді, віднімаючи святкові та неробочі дні, встановлені законодавством.
- Ділимо заробіток на цю кількість днів – отримуємо середньоденну зарплату.
- Множимо середньоденну зарплату на кількість днів відпустки.
З отриманої суми утримують податок на доходи фізосіб і військовий збір, тому «на руки» ви отримаєте менше, ніж нарахували.
Приклад розрахунку
Припустимо, за останні 12 місяців ви заробили 240 000 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді після вирахування святкових – умовно 355. Середньоденна зарплата: 240 000 поділити на 355 = приблизно 676 грн.
Якщо ви йдете у відпустку на 14 календарних днів, нараховані відпускні складуть 676 × 14 = приблизно 9 464 грн до оподаткування. Після утримання податків сума на картці буде меншою приблизно на п’яту частину. Це орієнтир: точні цифри залежать від вашого періоду і чинних ставок.
Що входить, а що не входить у розрахунок
У заробіток для середньої зарплати включають оклад, доплати, надбавки, премії за виконану роботу, індексацію. Не включають, зокрема, разові виплати матеріальної допомоги, компенсацію за невикористану відпустку, вартість подарунків та деякі інші виплати, що не мають характеру оплати праці.
Важлива деталь: місяці, коли працівник не працював з поважних причин (наприклад, був у відпустці без збереження зарплати), можуть виключатися з розрахункового періоду. Саме через це відпускні іноді виявляються не такими, як людина очікувала, і саме тут найчастіше трапляються помилки бухгалтерії.
Компенсація за невикористану відпустку
При звільненні роботодавець зобов’язаний виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки. Це не право роботодавця, а обов’язок, і строку давності тут немає: якщо у вас накопичилося три роки невикористаного відпочинку, компенсація рахується за всі дні.
Без звільнення грошима можна замінити лише частину відпустки, і то за умови, що працівник фактично використав щонайменше 24 календарні дні. Тобто повністю «продати» роботодавцю весь свій відпочинок закон не дозволяє.
Відпустка за свій рахунок і особливості воєнного стану
Відпустка без збереження заробітної плати надається за угодою сторін на обмежений строк, а в окремих випадках (наприклад, для догляду за хворим родичем) роботодавець зобов’язаний її надати. У період воєнного стану законодавство передбачає додаткові особливості: зокрема, роботодавець може відмовити у наданні щорічної відпустки працівнику, залученому до робіт критичної інфраструктури.
Для працівників, які виїхали за кордон або перебувають у вимушеній відпустці, теж діють спеціальні правила. Оскільки норми часів воєнного стану оновлюються, перед плануванням тривалого відпочинку варто уточнити актуальні положення у кадровій службі.
Як правильно оформити відпустку і що робити при конфлікті
Формально послідовність така: на початку року складається графік відпусток, з яким вас мають ознайомити. Далі ви пишете заяву, роботодавець видає наказ, бухгалтерія нараховує відпускні. Якщо графіка немає взагалі, це вже порушення з боку роботодавця, хоча на практиці більшість компаній домовляється з працівниками усно.
Проблеми починаються, коли керівник відмовляє у відпустці «бо зараз сезон» або вимагає писати заяву за свій рахунок замість оплачуваної. Що робити:
- Подайте заяву письмово у двох примірниках і вимагайте відмітку про прийняття на своєму.
- Зафіксуйте відмову в письмовому вигляді або листуванням.
- Зверніться до профспілки, якщо вона є на підприємстві.
- Подайте звернення до Держпраці – це можна зробити дистанційно.
Ніколи не підписуйте заднім числом заяви про відпустку без збереження зарплати: так роботодавець просто економить на вас гроші, а ви втрачаєте і дні відпочинку, і виплати.
Часті запитання
Чи згорає невикористана відпустка?
Ні. Невикористані дні щорічної відпустки не згорають і переносяться на наступні роки. При звільненні за них виплачується компенсація. Водночас роботодавець має право наполягати, щоб працівник використав накопичені дні, і планувати їх у графіку відпусток.
За скільки днів мають виплатити відпускні?
Не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Якщо гроші не надійшли вчасно, працівник має право письмово вимагати перенесення відпустки на інший період. Систематична затримка виплат – підстава для звернення до Держпраці.
Чи можна поділити відпустку на частини?
Так, за згодою сторін, але одна безперервна частина має становити не менше 14 календарних днів. Решту днів можна брати меншими блоками, зокрема по кілька днів, якщо це влаштовує обидві сторони.
Висновок
Відпустка – це не бонус від щедрого керівника, а гарантоване законом право: щонайменше 24 календарні дні на рік плюс подовжені та додаткові відпустки для окремих категорій. Знання формули розрахунку дає просту перевагу: ви можете самостійно перерахувати нараховану суму і побачити помилку.
Практична порада: збережіть розрахункові листки за останній рік і раз на рік звіряйте кількість використаних днів з кадровою службою. Так ви не втратите ані днів відпочинку, ані грошей при звільненні.